МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАКАЗ
17 травня 2022 року Київ No 822
Про затвердження Стандарту «Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика»
Відповідно до частини п’ятої статті 141 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», підпункту 10 пункту 4 та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року No 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року No 90), пункту 4 розділу ІІІ Порядку профілактики інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 03 серпня 2021 року No 1614, зареєстрованого в Міністерстві юстиціїУкраїни 11 жовтня 2021 року за No 1319/36941, з метою впровадження ефективних підходів до проведення парентеральної периопераційної антибіотикопрофілактики,НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Стандарт «Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика», що додається.
2. Державному підприємству «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» (М. Бабенко) забезпечити внесення Стандарту «Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика», затвердженого пунктом 1 цього наказу, до Реєстру медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра І. Микичак.
Міністр Віктор ЛЯШКО
СТАНДАРТ «ПАРЕНТЕРАЛЬНА ПЕРИОПЕРАЦІЙНА АНТИБІОТИКОПРОФІЛАКТИКА»
ІІ. Вимоги до антибіотикопрофілактики
1. Групи і фактори ризику розвитку ІОХВ, класифікація ран у відповідності до ризику розвитку ІОХВ та заходи з профілактики ІОХВ наведені в розділі ІІІ Порядку профілактики інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року No 1614, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2021 року за No 1319/36941.
2. Чинники ризику розвитку ІОХВ наведені у таблиці нижче.
No з/п
1
2 Недоїдання та голодування Значна операційна травма Прийом
|
Чинники ризику розвитку ІОХВ, які пов’язані з пацієнтом |
Чинники не пов’язані з пацієнтом, що впливають на ризик розвитку ІОХВ |
Чинники ризику розвитку MRSA- інфекції, в тому числі ІОХВ |
|
Вік пацієнта >65 років |
Невідкладність оперативного втручання |
Відома наявна чи в анамнезі колонізація слизової оболонки носових ходів MRSA |
5
фторхінолонів протягом останніх 3 місяців
|
Ожиріння |
Відкрите хірургічне втручання |
Висока поширеність MRSA у відділенні, в якому перебуває пацієнт |
|
Декомпенсований цукровий діабет(HbA1c>7%) |
Клас чистоти операційної рани |
Довготривала госпіталізація у відділення з високим рівнем колонізації пацієнтів MRSA протягом останніх 3 місяців |
|
Інтоксикації |
Прихильність медичних працівників до дотримання заходів з профілактики інфекцій та інфекційного контролю |
Постійне перебування пацієнта у стаціонарній соціально-медичній установі для осіб із тяжкою хронічною патологією протягом трьох і більше місяців |
3 4
5
9
10 Випадок інфекційної хвороби шкіри чи м’яких тканин протягом останніх 3 місяців
11
12
13
Запланована тривалість оперативного втручання понад 45 хвили
Умови проведення операції та перебування пацієнта у відділенні
Якість репроцесингу (стерилізації) хірургічного інструментарію
Периопераційна підтримка нормотермії та нормоглікемії
Проведення хронічного гемодіалізу Наявність хронічних трофічних виразок у пацієнта
|
Іонізуюче опромінення протягом останніх 3 місяців |
Передопераційна підготовка (наприклад, якість проведеної хірургічної обробки рук, прийняття душу пацієнтом напередодні оперативного втручання) |
|
Супутні захворювання пацієнта, що дозволяють віднести пацієнта до класу ризику ASA III, IV, V (наявність тяжкого системного захворювання, що призводить до функціональних обмежень і загрожує життю, чи впливає на виживаність після операції); |
Вірулентність бактерій |
|
|
Хірургічні втручання протягом останніх 3 місяців |
Наявність сторонніх тіл, змертвілих тканин, хірургічних матеріалів у післяопераційній рані, імплантація штучних матеріалів |
|
|
Тривалість передопераційної госпіталізації протягом мінімум 48 годин |
Вентиляція в операційній кімнаті, яка не забезпечує мінімум 10-12-кратний повітрообмін (рекомендована |
|
Колонізація мікроорганізмами, в тому числі МАМР |
Кількість осіб в операційній кімнаті, що перевищує потреби в працівниках, необхідних для проведення оперативного втручання |
|
|
Гоління шкіри в запланованій ділянці оперативного доступу |
Неправильний вибір АЛЗ для периопераційної антибіотикопрофілактики та її тривалості |
14
15
6
кратність повітрообміну – 15-20)
Якість проведення оперативного втручання і досвід операційної бригади
3. Чинники ризику розвитку ІОХВ в акушерстві наведені у таблиці нижче.
No Доопераційні /
з/п антенатальні фактори
7
8
Інтраопераційні / інтрапартальні фактори
Часті вагінальні дослідження
Тривалий безводний проміжок Тривалі пологи
Хоріоамніоніт
Ургентний кесарів розтин Первинна післяпологова кровотеча
Гіпертермія у пологах Передчасний розрив плодових оболонок
Післяопераційні фактори
Гематоми Гемотрансфузії
4. У разі наявності у пацієнта чинника(ів) ризику розвитку ІОХВ лікуючому лікарю рекомендовано проконсультуватися із фармацевтом клінічним ВІК та/або дослідити попередню історію лікування пацієнта, з метою оцінки ризиків можливої колонізації пацієнта МАМР.
5. Напередодні проведення планових операцій у пацієнтів з групи ризику розвитку ІОХВ та пацієнтів перед кардіохірургічними, ортопедичними і судинними утручаннями обов’язковим є скринінг, з метою виявлення колонізації (носійства) MSSA / MRSA. Для виявлення колонізації (носійства) MSSA/ MRSA у пацієнтів слід провести бактеріологічне дослідження біологічного зразка з носа. Взяття біологічних зразків у пацієнтів на виявлення колонізації (носійства) MSSA / MRSA під час проведення невідкладних і ургентних оперативних втручань проводиться обов’язково за наявності не менше ніж однієї з таких умов:
7
1) перебування на стаціонарному лікуванні, в тому числі в установах / закладах соціального захисту населення / охорони здоров’я довготривалого перебування, протягом більше 3 місяців;
2) імплантація штучних суглобів, клапанів серця та інших штучних матеріалів;
3) необхідності проведення реоперації;
4) необхідності проведення черезсудинної імплантації штучних матеріалів з використанням інфраінгвінального / феморального судинного доступу.
Результати обстеження пацієнтів на колонізацію (носійство) MSSA/ MRSA, отримані з біологічних зразків, взятих під час проведення невідкладних і ургентних оперативних втручань, слід враховувати за необхідності проведення терапії антибактеріальними лікарськими засобами (далі – антибіотикотерапія) пацієнту в післяопераційному періоді та під час організації заходів з профілактики інфекцій та інфекційного контролю.
6. В разі виявлення у пацієнта колонізації (носійства) MRSA, з метою ерадикації необхідно проводити інстиляцію 2% мупіроцинової мазі у носові ходи за такою схемою:
1) початок ерадикації за 48-72 годин до початку оперативного втручання; 2) інтервал інстиляції – кожні 12 годин;
3) загальна тривалість ерадикації 5 діб;
4) напередодні оперативного втручання пацієнт приймає душ із
використанням хлоргексидинової губки або обробляє шкіру всього тіла 2% розчином хлоргексидину шляхом протирання (з наступним миттям тіла в душі).
7. Процес вибору АЛЗ для антибіотикопрофілактики затверджується керівником ЗОЗ у вигляді СОП.
8. Рекомендації щодо проведення ТЛМ, залежно від використовуваного АЛЗ для проведення антибіотикопрофілактики, зазначаються у СОП і, в разі необхідності, уточнюються у фармацевта клінічного ВІК.
9. Спектр активності АЛЗ, який використовується для антибіотикопрофілактики має охоплювати найпоширеніших збудників ІОХВ та враховувати дані локального мікробіологічного моніторингу, але не має бути спрямованим проти абсолютно всіх ймовірних інфекційних агентів, здатних викликати ІОХВ. Для проведення ефективної антибіотикопрофілактики слід враховувати, що для різних ділянок тіла / середовищ (компартментів) характерний різний спектр мікроорганізмів. З метою оптимального вибору АЛЗ для антибіотикопрофілактики необхідно:
1) мати чітке уявлення, який мікроорганізм найбільш ймовірно присутній в операційній рані і може викликати ІОХВ;
2) врахувати безпеку та ефективність обраного АЛЗ;
8
3) врахувати вартість проведення антибіотикопрофілактики.
10. АЛЗ з більш широким спектром дії, аніж це доцільно, та/або більш вартісний АЛЗ, ніж доступно, не може бути рекомендованим для антибіотикопрофілактики до доведення його профілактичних переваг, порівняно з використовуваним АЛЗ або до зміни чутливості мікроорганізмів, що спричиняють ІОХВ, насамперед визначених шляхом мікробіологічного моніторингу в ЗОЗ.
11. Для проведення антибіотикопрофілактики необхідно використовувати АЛЗ з вузьким спектром дії, якомога коротший період часу і, наскільки це можливо, не використовувати профілактичний АЛЗ для проведення антибіотикотерапії. Режими антибіотикопрофілактики під час проведення хірургічних втручань наведені в додатку 1 до цього Стандарту. Режими антибіотикопрофілактики бактеріального ендокардиту наведені в додатку 2 до цього Стандарту.
12. Заборонено необґрунтоване та надмірне призначення цефалоспоринів ІІІ покоління та фторхінолонів з метою проведення антибіотикопрофілактики. Рутинне застосування АЛЗ широкого спектру дії для антибіотикопрофілактики пов’язане з високим ризиком селекції бактерій з АМР (продуцентів ESBL та MRSA) та виникненням ускладнень – інфекційних хвороб, викликаних Clostridium difficile.
13. Рекомендовано призначати цефтріаксон для лікування пацієнтів з гострим холециститом чи з гострою інфекцією жовчовивідних протоків, які не були визначені до здійснення хірургічного розрізу. Однак, не рекомендовано призначати цефтріаксон пацієнтам, яким проводитиметься холецистектомія без ознак інфекції жовчовивідних протоків, чи пацієнтам з жовчною колікою /дискінезією жовчовивідних протоків без ознак інфекційного запалення.
14. Незалежно від віку пацієнта, прийом фторхінолонів (ципрофлоксацин / левофлоксацин) пов’язаний з підвищеним ризиком розриву сухожилків та розвитком тендиніту, однак їхнє одноразове введення з метою антибіотикопрофілактики вважається безпечним.
15. Пацієнтам, у яких наявний запальний інфекційний процес віддалений від місця оперативного втручання, стандартну антибіотикопрофілактику слід проводити з врахуванням антибіотикотерапії, яка проводиться.
16. У випадках, якщо пацієнт приймає системний АЛЗ, з метою лікування наявного запального інфекційного захворювання віддаленої локалізації (підозрюваного або підтвердженого), додаткова антибіотикопрофілактика іншим АЛЗ є не обов’язковою, за умови якщо спектр дії АЛЗ для лікування активний щодо мікрофлори ділянки оперативного втручання. В такому випадку
9
одноразова терапевтична доза АЛЗ для лікування вводиться за 60 хвилин до розрізу шкіри (безпосередньо перед операцією).
У випадках, якщо пацієнт приймає системний АЛЗ, який не активний щодо мікрофлори у ділянці оперативного втручання, з метою антибіотикопрофілактики необхідно ввести пацієнту АЛЗ, який зазначено у відповідному СОП або отримати консультацію у фармацевта клінічного ВІК.
В обох випадках введення АЛЗ для лікування запального інфекційного процесу віддаленої локалізації продовжується відповідно до призначеної схеми антибіотикотерапії.
17. Враховуючи нефротоксичність ванкоміцину та аміноглікозидів (гентаміцин, тобраміцин), лікуючому лікарю пацієнта, який призначає дані АЛЗ з метою антибіотикотерапії і потребує введення іншого АЛЗ з метою антибіотикопрофілактики, слід проконсультуватися з фармацевтом клінічним ВІК перед оперативним втручанням, з метою уточнення тактики ведення пацієнта в периопераційному та післяопераційному періодах.
18. Ванкоміцин з метою проведення антибіотикопрофілактики призначається за наявності одного з таких критеріїв:
1) відома тяжка реакція гіперчутливості І типу у пацієнта в минулому на введення β-лактамних АЛЗ (наприклад, пеніциліни, цефалоспорини);
2) наявність чинників ризику розвитку MRSA-інфекції у пацієнта;
3) наявність лабораторно підтвердженої колонізації або інфікування пацієнта MRSA.
Призначення ванкоміцину з метою антибіотикопрофілактики має бути письмово обґрунтовано у формі первинної облікової документації No 003/о «Медична карта стаціонарного хворого No ____», затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року No 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за No 661/20974 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року No 29; формі первинної облікової документації No097/о «Медична карта новонародженого No ____», затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2016 року No 29, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за No 230/28360; формі первинної облікової документації No 096/о «Історія вагітності та пологів No ___», затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21січня 2016 року No 29, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2016 року за No 230/28360 або у Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я (далі – медична карта).
Заборонено рутинне використання ванкоміцину з метою антибіотикопрофілактики.
Заборонено в разі підтвердженої колонізації або інфікування пацієнта MSSA використовувати ванкоміцин для проведення антибіотикопрофілактики.
10
АЛЗ вибору в таких випадках є цефазолін (ванкоміцин має нижчу ефективність щодо MSSA в порівнянні з цефазоліном).
В разі наявності у пацієнта чинників ризику розвитку MRSA-інфекції та/або лабораторно підтвердженої колонізації / інфікування MRSA, слід одноразово ввести ванкоміцин за 120 хвилин до хірургічного розрізу, додатково до основного АЛЗ цефазоліну, який вводиться за 60 хвилин до проведення хірургічного розрізу.
19. З метою антибіотикопрофілактики під час проведення трансплантації легень чи серцево-легеневого комплексу слід використовувати АЛЗ, що активні щодо всього спектру мікроорганізмів, якими потенційно / підтверджено інфіковані трансплантат та/або були виділені від реципієнта (особливу увагу необхідно звернути на грам-негативну флору, в тому числі Pseudomonas aeruginosa, VRE та гриби). Реципієнтам, яким планується проведення трансплантації легень чи серцево-легеневого комплексу з негативним результатом мікробіологічного дослідження, антибіотикопрофілактика проводиться відповідно до підходів до проведення антибіотикопрофілактики під час проведення інших торакальних хірургічних втручань, що наведені в додатку 1 до цього Стандарту.
20. Перед призначенням АЛЗ обов’язково необхідно зібрати в пацієнта або у його родичів / опікунів детальний алергологічний анамнез і ретельно перевірити попередні медичні записи щодо наявності в минулому тяжких алергічних реакцій на введення будь яких лікарських засобів. Переважна більшість пацієнтів, які стверджують, що мали в минулому алергічну реакцію на введення β-лактамних АЛЗ насправді її не мають, що призводить до необґрунтованого зміщення вибору АЛЗ в бік більш токсичних та вартісних препаратів (глікопептидів / аміноглікозидів / фторхінолонів).
21. Поширеність перехресної реактивності між цефалоспоринами та пеніцилінами, що обумовлена подібністю їхніх бічних ланцюгів була завищена. Перехресна реактивність між різними цефалоспоринами є мало ймовірною внаслідок значної відмінності у хімічній будові бічних ланцюгів.
22. За наявності в анамнезі пацієнта ознак гіперчутливості негайного типу та/або тяжкої алергічної реакції на введення АЛЗ необхідно отримати консультацію лікаря-алерголога.
23. Заборонено призначення β-лактамних АЛЗ в разі наявності у пацієнта в анамнезі тяжкої алергічної реакції.
24. В разі, якщо пацієнт колонізований або лікувався з приводу інфекційної хвороби, що викликана МАМР, за останні 3 місяці, слід отримати консультацію фармацевта клінічного ВІК, лікаря-бактеріолога та лікаря- інфекціоніста.
11
25. Введення АЛЗ перед хірургічним розрізом та інтраопераційне додаткове введення (за необхідності) здійснюється у повній дозі, відповідно до додатку 1 до цього Стандарту.
26. Дозування АЛЗ для пацієнтів дорослого віку та дітей проводиться з врахуванням фактичної маси тіла. Однак, у випадку, якщо розрахункова доза для дітей з масою тіла > 40 кг перевищує максимальну дозу АЛЗ для дорослих (зазначену в інструкції до лікарського засобу), слід ввести дозу для дорослих.
27. У пацієнтів з нирковою та/або печінковою дисфункцією / недостатністю не потрібно змінювати дозу АЛЗ, якщо АЛЗ вводиться одноразово.
28. У випадку більшості оперативних втручань з метою антибіотикопрофілактики АЛЗ слід вводити одноразово.
29. Для досягнення бактерицидної тканинної концентрації АЛЗ в плазмі крові і в тканинах ділянки оперативного втручання, АЛЗ необхідно вводити пацієнту в проміжку за 30-60 хвилин до здійснення хірургічного розрізу (за винятком ванкоміцину та ін’єкційних фторхінолонів). Ванкоміцин та ін’єкційні фторхінолони слід розпочати вводити пацієнту в проміжку часу 100-120 хвилин до здійснення хірургічного розрізу.
30. У випадку, якщо передбачається накладення джгутів / турнікетів на кінцівки, необхідно ввести повну дозу АЛЗ перед накладенням джгута / турнікета.
31. Інтраопераційне додаткове введення АЛЗ з коротким періодом напіввиведення (T1/2 < 2 годин), слід проводити (за умови відсутності ниркової недостатності):
1) якщо тривалість хірургічного втручання перевищує два періоди напіввиведення для АЛЗ, який використовується з метою проведення антибіотикопрофілактики (час оперативного втручання > 2Т1/2);
2) значної затримки часу між введенням АЛЗ і здійсненням хірургічного розрізу (за винятком ванкоміцину та аміноглікозидів);
3) тривалої або значної інтраопераційної крововтрати (> 20-30 мл/кг маси тіла);
4) якщо наявні інші чинники, які зменшують Т1/2 (наприклад, опіки великої площі тіла);
5) використання апарату штучного кровообігу / екстракорпоральної мембранної оксигенації.
У випадку інтраопераційної крововтрати об’ємом > 25 мл/кг маси тіла слід ввести додаткову повну дозу АЛЗ (відповідно до дози, яка була введена передопераційно) після проведення рідинної ресусцитації (за винятком гентаміцину – необхідно ввести половину передопераційної дози).
12
Необхідно інтраопераційно дотримуватись однакових проміжків часу між введенням окремих підтримувальних доз АЛЗ з метою антибіотикопрофілактики.
32. Тривалість антибіотикопрофілактики не має перевищувати тривалості оперативного втручання, але в окремих випадках може бути подовженою до 24 годин від початку введення першої дози АЛЗ. Винятки, коли антибіотикопрофілактика може бути продовжена до 72 годин, такі:
1) оперативні втручання на відкритому серці; 2) трансплантація органів і тканин;
3) ендопротезування суглобів.
33. Наявність (інтраопераційне встановлення) дренажів не впливає на тривалість антибіотикопрофілактики. Оскільки, існує недостатньо доказів ефективності та безпеки практики введення АЛЗ з профілактичною метою до моменту видалення дренажів, інвазивних артеріальних / венозних ліній та імплантів з тіла пацієнта, використання такої практики понад 24 годин не рекомендоване.
34. Проведення антибіотикопрофілактики слід завершити в межах 24 годин після введення першої дози АЛЗ за винятком:
1) лікування встановленого інфекційного захворювання (проводиться антибіотикотерапія);
2) профілактики розвитку інфекційного ускладнення в місці встановлення імпланта, за умови близького розташування черезшкірних дренажів;
3) інтраопераційної зміни класу рани (наприклад, розлиття кишкового вмісту в операційну рану або потрапляння гною в операційну рану). У випадку зміни класу чистоти операційної рани, антибіотикопрофілактика проводиться до 72 годин, з наступним припиненням і переходом на антибіотикотерапію або з повною відміною АЛЗ.
Використання АЛЗ у термін понад 24 години після операції має бути письмово обґрунтоване лікуючим лікарем в медичній карті.
35. Режим прийому і дозування імунодепресантів (метотрексат та інгібіторів фактору некрозу пухлин) і/або гормональних лікарських засобів не слід змінювати перед оперативним втручанням з метою зниження ризику виникнення ІОХВ. Лікуючий лікар повинен проконсультуватися щодо призначення терапії пацієнтам, які підлягають оперативному втручанню і потребують прийому імунодепресантів в периопераційний період, у фармацевта клінічного ВІК.
В. о Генерального директора
Директорату громадського
здоров’я та профілактики захворюваності Олексій ДАНИЛЕНКО
Додаток 1
до Стандарту «Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика»
(пункт 11 розділу ІІ)
Режими парентеральної периопераційної антибіотикопрофілактики
Спеціалізація структурного підрозділу Рекомендований режим Високий ризик розвитку MRSA та тип операційного втручання периопераційної АМП-профілактики інфекції* чи алергічної реакції**
|
Нейрохірургія (краніотомія; ламінектомія, шунтування шлуночків, імплантація інтратекальної помпи; використання транссфеноїдального доступу) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в Дозу цефазоліну слід повторно вводити інтраопераційно кожні 4 год. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в *ванкоміцин додається до цефазоліну |
|
Щелепно-лицева хірургія (ортогнатична хірургія, імплантація) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в Дозу цефазоліну слід повторно вводити інтраопераційно кожні 4 год. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в *ванкоміцин додається до цефазоліну |
|
Щелепно-лицева хірургія (оперативні втручання із використанням черезшкірного доступу без залучення ротової порожнини) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в |
2
Продовження додатка 1
|
Дозу цефазоліну (цефуроксиму) слід повторно вводити інтраопераційно кожні 4 год, а у післяопераційному періоді необхідно ввести дві дози з інтервалом 8 год. |
чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в *ванкоміцин додається до цефазоліну (цефуроксиму) |
|
|
Щелепно-лицева хірургія (оперативні втручання із використанням черезшкірного доступу та із залученням ротової порожнини) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в + Дорослі: метронідазол 500 мг Дозу цефазоліну слід повторно вводити інтраопераційно кожні4 год. |
|
|
Щелепно-лицева хірургія (внутрішньопорожнинні втручання після травми кісток лицевого черепа та проникнення до синусів) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в + Дорослі: метронідазол 500 мг Дозу цефазоліну слід повторно вводити інтраопераційно кожні 4 год. Дозу метронідазолу варто повторювати кожні 12 год до 24 год |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в *ванкоміцин додається до цефазоліну (цефуроксиму) |
3
Продовження додатка 1
|
Щелепно-лицева хірургія (процедури із залученням черезшкірного доступу та з одночасним залученням ротової порожнини; реконструктивна хірургія з використанням внутрішньої фіксації та протезування) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г + (додатково) Дорослі: метронідазол 500 мг Діти: <11 років – 15 мг/кг (не більше 500 мг) Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год, а у післяопераційному періоді кожні 8 год до 24 год. Дозу метронідазолу варто повторювати кожні 12 год до 24 год |
|
|
Хірургія в ділянці голови та шиї/ оториноларингологія |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в *ванкоміцин додається до цефазоліну (цефуроксиму) |
|
Хірургія в ділянці голови та шиї/ оториноларингологія |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г + (додатково) Дорослі: метронідазол 500 мг Діти: <11 років – 15 мг/кг (не більше 500 мг) Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год |
|
|
Хірургія в ділянці голови та шиї/ оториноларингологія |
Проведення АМП-профілактики не показано. |
|
4
Продовження додатка 1
тимпаностомія; назальна септопластика; ендоскопічні втручання в ділянці синусів)
|
Офтальмологія |
Безпосередньо перед здійсненням хірургічного розрізу, необхідно прикласти стерильний тампон з 5% розчином полівінілпіролідон-йоду до краю кон’юнктиви в ділянці носослізних проток протягом 2 хв та протерти ним шкіру в периорбітальній ділянці. Варто використовувати стерильний 0,05% розчин хлоргексидину біглюконату протягом 5 хв, якщо пацієнт має алергію на йод. |
|
|
Офтальмологія Чисті екстраокулярні втручання (з залученням кон’юнктиви, прямих та косих м’язів ока; усунення ентропіуму та ектропіуму) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в Дозу цефазоліну варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год |
Дорослі: кліндаміцин*/** 600 мг в/в |
|
Офтальмологія Дакріоцисториностомія |
Очні краплі з хлорамфеніколом 0,5% Очні краплі варто використовувати 4 рази на добу протягом 7 діб. |
– |
|
Офтальмологія Інтраокулярні втручання в ділянці передньої камери ока |
Інтракамеральна ін’єкція розчину цефазоліну 1 мг/ 0,1 мл наприкінці хірургічного втручання + очні краплі з хлорамфеніколом 0,5% чи (за умови, що застосування хлорамфеніколу протипоказане) Очні краплі варто використовувати 4 рази на добу протягом 7 діб. |
Інтракамеральна ін’єкція розчину моксифлоксацину*/** 0,5% наприкінці хірургічного втручання. Не варто використовувати інтракамеральну ін’єкцію ванкоміцину*/**, оскільки існує ризик розвитку геморагічного оклюзивного ретинального васкуліту. |
|
Офтальмологія Інтравітреальні втручання (усунення розшарування сітківки) |
Субкон’юнктивальна ін’єкція розчину цефтазидиму 2,25 мг/ 0,1 мл наприкінці хірургічного втручання + Очні краплі з хлорамфеніколом 0,5% чи |
|
5
Продовження додатка 1
|
(за умови, що застосування хлорамфеніколу протипоказане) Очні краплі варто використовувати 4 рази на добу протягом 7 діб |
||
|
Торакальна хірургія (торакотомія; пневмонектомія; лобектомія; резекція легені) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г чи Дорослі: ампіцилін/сульбактам 2 г по ампіциліну + (додатково) ймовірної присутності анаеробної мікрофлори) Дорослі: метронідазол 500 мг Дозу метронідазолу варто двічі повторити з інтервалом 12 год, починаючи, через 6 год після першої передопераційної дози. Дозу ампіциліну/сульбактаму варто інтраопераційно повторити через кожні 2 год. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в + (додатково) ймовірної присутності анаеробної мікрофлори) Дорослі: метронідазол 500 мг Дозу метронідазолу варто двічі повторити з інтервалом 12 год, починаючи, через 6 год після першої передопераційної дози. Дозу кліндаміцину** слід повторно вводити інтраопераційно кожні 8 год до 24 год. *ванкоміцин додається до цефазоліну (цефуроксиму) |
6
Продовження додатка 1
|
Торакальна хірургія (декортикація; плевректомія) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г + (додатково) ймовірної присутності анаеробної мікрофлори) Дорослі: метронідазол 500 мг Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. |
Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в + (додатково) ймовірної присутності анаеробної мікрофлори) Дорослі: метронідазол 500 мг Дозу метронідазолу варто двічі повторити з інтервалом 12 год, починаючи, через 6 год після першої передопераційної дози. *ванкоміцин додається до цефазоліну (цефуроксиму) |
|
Торакальна хірургія (відеоасистоване торакоскопічне втручання; мастектомія; реконструкція молочної залози (включаючи імплантацію); біопсія; реоперація протягом 6 тижнів; редукція молочної залози; мікродохектомія) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: ампіцилін/сульбактам 2 г по ампіциліну Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. Дозу ампіциліну/сульбактаму варто інтраопераційно повторити через кожні 2 год. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в *ванкоміцин додається до цефазоліну (ампіциліну/сульбактаму). |
|
Торакальна хірургія (сегментарна резекція молочної залози; висічення рубцевої тканини; ревізія неінфікованих чистих ран) |
Проведення АМП-профілактики не показано. |
|
7
Продовження додатка 1
|
Кардіохірургія (втручання з використанням АШК) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год, а у післяопераційному періоді необхідно ввести дві дози з інтервалом 8 год. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в *ванкоміцин додається до цефазоліну (цефуроксиму). + (додатково) тіла |
|
Кардіохірургія (вальвулопластика з торакотомією) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год, а у післяопераційному періоді необхідно ввести дві дози з інтервалом 8 год. |
Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в + (додатково) тіла *ванкоміцин додається до цефазоліну (цефуроксиму). |
|
Кардіохірургія (черезкатетерна імплантація аортального клапана) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи |
Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в |
8
Продовження додатка 1
|
Дорослі: цефуроксим 1,5 г + (додатково) (залежно від госпітальної епідеміології) Дорослі: гентаміцин 3 мг/кг ідеальної маси тіла Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год, а у післяопераційному періоді необхідно ввести дві дози з інтервалом 8 год. |
<5мг/мл необхідно вводити протягом 100 хв зі швидкістю <10мг/хв). + (додатково) тіла *ванкоміцин додається до цефазоліну (цефуроксиму). |
|
|
Кардіохірургія (вальвулопластика; імплантація септального оклюдера для пацієнтів високого ризику: персистенція феморального катетера > 6 год; наявність ендокардиту в анамнезі; попередня спроба імплантації септального оклюдера;) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в Дозу цефазоліну варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. |
Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в + (додатково) тіла |
|
Кардіохірургія (імплантація кардіовертера-дефібрилятора та ) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г |
Дорослі: ванкоміцин** 1 г в/в Діти: 15мг/кг (не більше 2 г) чи Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в Діти: 15мг/кг (не більше 600 мг) + (додатково) тіла |
9
Продовження додатка 1
|
Судинна хірургія (реконструктивні втручання в ділянці абдомінальної аорти; імплантація графтів / стентів; використання інфраінгвінального / феморального доступу) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год, а у післяопераційному періоді необхідно ввести дві дози з інтервалом 8 год. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в *ванкоміцин додається до цефазоліну (цефуроксиму). |
|
Судинна хірургія (ампутація після ішемічного некрозу) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г + (додатково) спричинена анаеробами) Дорослі: метронідазол 500 мг Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год, а у післяопераційному періоді необхідно ввести дві дози з інтервалом 8 год. Дозу метронідазолу варто додатково ввести через 12 год після першої передопераційної дози. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в + (додатково) спричинена анаеробами) Дорослі: метронідазол 500 мг *ванкоміцин додається до цефазоліну (цефуроксиму). Дозу метронідазолу варто додатково ввести через 12 год після першої передопераційної дози. |
10
Продовження додатка 1
|
Судинна хірургія (Ревізія артеріовенозного протезу графту; імплантація штучних матеріалів (графт)) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в |
|
Абдомінальна хірургія (лапаротомія з наступним проникненням до порожнини ШКТ; лапаротомія без наступного проникнення до порожнини ШКТ у пацієнтів з ожирінням, кишковою непрохідністю, гіпоацидними станами, з гіпомоторикою ШКТ, з шлунковими анастомозами, з резекцією шлунку; спленектомія; абдомінопластика; герніорафія з/без імплантації сітчастих ендопротезів) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в + (додатково) інфекції, яка спричинена анаеробами) Дорослі: метронідазол 500 мг *ванкоміцин додається до цефазоліну (цефуроксиму). |
11
Продовження додатка 1
|
Абдомінальна хірургія (втручання в ділянці жовчовивідних проток, включаючи лапароскопію) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: ампіцилін/сульбактам 2 г по ампіциліну Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. Дозу ампіциліну/сульбактаму варто інтраопераційно повторити через кожні 2 год. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в + (додатково) спричинена анаеробами) Дорослі: метронідазол 500 мг *ванкоміцин додається до цефазоліну (цефуроксиму). |
|
Абдомінальна хірургія (лапаротомія та втручання в ділянці тонкої кишки; виведення ентеростоми; лапаротомія та колоректальна хірургія; (резекція; анастомоз); втручання в ділянці підшлункової залози (некрозектомія; операція Уіпла); резекція печінки; діагностична лапаротомія; адгезіолізис; апендектомія (включаючи лапароскопію); ендоскопічна тонкоголкова аспірація під ультрасонографічним контролем) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: ампіцилін/сульбактам 2 г по ампіциліну + (додатково) непрохідності) Дорослі: метронідазол 500 мг чи Дорослі: ертапенем 1 г Дозу цефазоліну варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. Дозу ампіциліну/сульбактаму варто |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в + (додатково) спричинена анаеробами) Дорослі: метронідазол 500 мг чи Дорослі: гентаміцин 3 мг/кг ідеальної маси тіла |
Абдомінальна хірургія
(ендоскопія, гастроскопія, ректороманоскопія,
Проведення АМП-профілактики не показано
12
Продовження додатка 1
|
інтраопераційно повторити через кожні 2 год. |
*ванкоміцин додається до цефазоліну (цефуроксиму). |
|
|
Абдомінальна хірургія (Черезшкірна ендоскопічна гастростомія/ єюностомія) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в Дозу цефазоліну варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в *ванкоміцин додається до цефазоліну (цефуроксиму). |
|
Абдомінальна хірургія (Ендоскопічна у ретроградна пацієнтів з панкреатичною |
Дорослі: гентаміцин 3 мг/кг ідеальної маси тіла чи Дорослі: цефазолін 2 г в/в + (додатково) Дорослі: метронідазол 500 мг Діти: <11 років – 15 мг/кг (не більше 500 мг) Дозу цефазоліну варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. |
Дорослі: гентаміцин 3 мг/кг ідеальної маси тіла + Дорослі: метронідазол 500 мг + (додатково) Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в Діти: 15мг/кг (не більше1 г) (ванкоміцин для в/в з концентрацією розчину <5мг/мл необхідно вводити протягом 100 хв зі швидкістю <10мг/хв). чи Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в *ванкоміцин додається до цефазоліну. |
13
Продовження додатка 1
|
колоноскопія, дилатація стравоходу, склеротерапія) |
||
|
Акушерство та гінекологія (лапаротомія, гістеректомія, оперативні втручання в ділянці піхви, переривання вагітності у пізніх термінах) |
Дорослі: цефазолін < 120 кг 2 г в/в, чи Дорослі: ампіцилін/сульбактам 1,5-3 г по ампіциліну в/в + (один з трьох) тіла чи Дорослі: метронідазол 500 мг в/в чи Дорослі: тинідазол 2 г per os за 12 годин до оперативного втручання Дозу цефазоліну варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. Дозу ампіциліну/сульбактаму варто інтраопераційно повторити через кожні 6-8 год. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в + (додатково) тіла *ванкоміцин додається до цефазоліну. |
14
Продовження додатка 1
|
Акушерство та гінекологія (кесарів розтин) |
Дорослі: цефазолін < 120 кг 2 г в/в; чи Дорослі: ампіцилін/сульбактам 1,5-3 г в/в Дозу цефазоліну варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. при тривалості операції понад 3 години або якщо крововтрата перевищує 1500 мл При передчасному розриві плодових оболонок з тривалим безводним проміжком + (додатково) Дорослі: азитроміцин* 500 мг в/в *азитроміцин додається до цефазоліну. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в + (додатково) тіла |
|
Акушерство і гінекологія (інструментальні вагінальні пологи) |
Дорослі: цефазолін < 120 кг 2 г в/в; ≥ 120 кг 3 г в/в + (додатково) Дорослі: метронідазол 500 мг в/в чи Дорослі: амоксицилін/кислота клавуланова 1+0,2 г в/в |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в + (додатково) тіла |
|
Акушерство та гінекологія (ендоскопічні процедури, гістеросальпінгографія, біопсія ендометрія, біопсія шийки матки) |
Проведення АМП-профілактики не показано |
|
|
Акушерство та гінекологія (хірургічне переривання вагітності до 12 тижнів) |
Дорослі: доксициклін 400 мг per os за 60 хв до операції чи Дорослі: азитроміцин 1 г per os за 60-120 хв до операції |
|
|
Урологія (лапаротомія та лапароскопія із залученням сечових шляхів; наявність обструкції |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в + (додатково) |
Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в |
15
Продовження додатка 1
|
сечовивідних шляхів; імплантація штучних матеріалів; наявність бактерійурії; простатектомія) |
Дорослі: гентаміцин 3 мг/кг ідеальної маси тіла чи (за умови передбачуваного проникнення до просвіту ШКТ) Дозу цефазолінуварто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. |
<5мг/мл необхідно вводити протягом 100 хв зі швидкістю <10мг/хв). + (додатково) тіла чи (за умови передбачуваного проникнення до просвіту ШКТ) *ванкоміцин додається до цефазоліну. |
|
Урологія (простатектомія) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в + (додатково) тіла Дозу цефазоліну варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. |
Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в + (додатково) тіла *ванкоміцин додається до цефазоліну |
|
Урологія (ендоскопічне видалення каменів; проведення літотрипсії у пацієнтів з високим ризиком інфекції; септичний шок чи наявність післяопераційної інфекції; трансуретральна біопсія простати) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в Дозу цефазоліну варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. |
Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в + (додатково) тіла *ванкоміцин додається до цефазоліну |
16
Продовження додатка 1
|
Урологія (хірургічне видалення резекція стентів; каменів; простати; уретероскопія; |
Дорослі: гентаміцин 3 мг/кг ідеальної маси тіла чи (якщо гентаміцин протипоказаний) Дорослі: цефазолін 2 г в/в Дозу цефазоліну варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. |
Дорослі: гентаміцин 3 мг/кг ідеальної маси тіла чи (якщо гентаміцин протипоказаний) Дорослі: 800/160 мг сульфаметоксазол/ триметоприм мг/кг ідеальної маси тіла + (додатково) Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в Діти: 15мг/кг (не більше1 г) (ванкоміцин для в/в з концентрацією розчину <5мг/мл необхідно вводити протягом 100 хв зі швидкістю <10мг/хв). *ванкоміцин додається до цефазоліну |
|
Урологія (оперативні сечовивідних діагностична лікування варикоцеле) втручання без шляхів та без залучення інфекції: вазектомія, цистоскопія; |
Проведення АМП-профілактики не показано. |
|
|
Ортопедія та травматологія (первинне тотальне ендопротезування колінного чи кульшового суглобу) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год, а у післяопераційному періоді необхідно ввести дві дози з інтервалом 8 год. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в *ванкоміцин додається до цефазоліну |
|
Ортопедія та травматологія (ревізія / реоперація) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в |
17
Продовження додатка 1
|
Дорослі: цефуроксим 1,5 г Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год, а у післяопераційному періоді необхідно ввести дві дози з інтервалом 8 год. |
<18мг/мл необхідно вводити протягом 20 хв). чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в *ванкоміцин додається до цефазоліну |
|
|
Ортопедія та травматологія (артроскопія) |
Проведення АМП-профілактики не показано (за виключенням імплантації штучних матеріалів). |
|
|
Ортопедія та травматологія (внутрішня та зовнішня фіксація кісток та металоостеосинтез; спінальна хірургія; імплантація штучних матеріалів) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год, а у післяопераційному періоді необхідно ввести дві дози з інтервалом 8 год. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в |
|
Ортопедія та травматологія (ампутація кінцівок) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г + (додатково) (за умови тривалої ішемії кінцівки) Дорослі: метронідазол 500 мг в/в Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год, а у післяопераційному періоді необхідно ввести дві дози з інтервалом 8 год. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в +(додатково) тіла |
18
Продовження додатка 1
|
*ванкоміцин додається до цефазоліну |
||
|
Ортопедія та травматологія (втручання на кисті без імплантації штучних матеріалів; неінфіковані рани) |
Проведення АМП-профілактики не показано |
|
|
Трансплантація органів |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г + (додатково) тіла Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в + (додатково) тіла *ванкоміцин додається до цефазоліну |
|
Трансплантація органів |
Дорослі: піперацилін/тазобактам 4/0,5 г чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. Дозу піперациліну/тазобактаму варто інтраопераційно повторити через кожні 2 год. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в + (додатково) тіла |
19
Продовження додатка 1
|
*ванкоміцин додається до цефазоліну |
||
|
Трансплантація органів (серце; комплекс серце-легені) |
Дорослі: цефазолін 2 г в/в чи Дорослі: цефуроксим 1,5 г Дозу цефазоліну (цефуроксиму) варто інтраопераційно повторити через кожні 4 год. |
Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в *ванкоміцин додається до цефазоліну |
________________________________________________________________________
Додаток 2
до Стандарту «Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика» (пункт 11 розділу ІІ)
Антибіотикопрофілактика бактеріального ендокардиту
1. Клінічні стани в кардіології, які пов’язані з високим ризиком розвитку бактеріального ендокардиту:
1) встановлені штучні клапани серця чи використання в минулому штучних матеріалів для відновлення функції серцевих клапанів;
2) наявність бактеріального ендокардиту в анамнезі;
3) трансплантація серця з подальшим розвитком вальвулопатії;
4) наявність ревматичної хвороби серця;
5) наявність вроджених вад серця, а саме:
неліковані ціанотичні вади (зі збідненням малого кола кровообігу), включаючи
паліативні шунти та протоки;
цілком усунуті вади з використанням штучних матеріалів чи пристроїв,
незалежно від методики імплантації (торакотомія/транскатетерне втручання) протягом 6 місяців після втручання (завершення ендотелізації);
або
проліковані вади з наявністю залишкових дефектів після втручання чи наближеність пролікованої вади до попередньо імплантованих штучних матеріалів (що пригнічує процес ендотелізації).
2. Клінічні стани, наявність яких завжди є підставою для проведення АМП- профілактики серед пацієнтів з високим ризиком розвитку бактеріального ендокардиту:
1) стоматологічні процедури, а саме:
екстракції;
періодонтальні хірургічні втручання;
реплантація зубів після авульсії;
субгінгівальне препарування та втручання на коренях зубів;
2) оториноларингологічні втручання (будь-який розріз крізь слизову оболонку
чи здійснення біопсії), а саме: тонзилектомія чи аденектомія;
2
втручання, які пов’язані із залученням слизової оболонки бронхів, трахеї, гортані, ротоглотки, носоглотки, носової порожнини та синусів, включаючи тимпаностомію;
3) втручання на органах сечостатевого апарату та ШКТ, а саме:
літотрипсія:
будь-яке втручання на органах сечостатевого апарату за наявності інфекції в
ділянці оперативного втручання, якщо до цього часу не було розпочато лікування; будь яке втручання на органах шлунково-кишкового тракту за наявності
інтраабдомінальної інфекції, якщо до цього часу не було розпочато лікування; склеротерапія варикозно розширених вен стравоходу;
4) інші втручання:
розкриття та дренування абсцесів, фурункулів, карбункулів та інших локальних
гнійних запальних утворень крізь неушкоджену шкіру; черезшкірна ендоскопічна гастростомія.
3. До клінічних станів, наявність яких варто розглянути у якості підстави для проведення АМП-профілактики у пацієнтів з високим ризиком розвитку бактеріального ендокардиту відносяться стоматологічні маніпуляції (за наявності множинних та/або тривалих втручань та/або періодонтальних патологічних процесів), а саме:
1) періодонтальне зондування у пацієнтів з періодонтитом;
2) здійснення інтралігаментарної та внутрішньокісткової ін’єкції місцевих анестетиків;
3) супрагінгівальне очищення від зубного каменю;
4) використання кофердаму разом з затискачами з ризиком пошкодження ясен; 5) встановлення фіксатора для матриці та дуг;
6) ендодонтичні втручання поза апікальним отвором;
7) встановлення ортодонтичних стрічок та клинів;
8) субгінгівальне встановлення ретракційних шнурів.
4. Клінічні стани, наявність яких не є підставою для проведення АМП- профілактики у пацієнтів з високим ризиком розвитку бактеріального ендокардиту:
1) стоматологічні процедури, а саме:
обстеження ротової порожнини;
проведення інфільтраційної та провідникової анестезії в стоматології; здійснення відновлювальних стоматологічних втручань; супрагінгівальне встановлення кофердаму з/без затискачів; здійснення внутрішньоканальних ендодонтичних втручань;
Продовження додатка 2
3
зняття швів;
встановлення ортодонтичних брекет-систем;
проведення рентгенографічного дослідження;
супрагінгівальне очищення від зубного нальоту;
2) втручання на органах дихання, а саме:
ендотрахеальна інтубація;
проведення бронхоскопії незалежно від типу, моделі апарату чи
передбачуваного здійснення біопсії;
3) втручання на органах сечостатевого апарату та шлунково-кишкового тракту,
а саме:
уретральна катетеризація;
дилатація матки та кюретаж;
проведення стерилізації;
встановлення чи усунення внутрішньоматкових засобів для контрацепції; процедури в акушерстві;
проведення черезстравохідної електрокардіографії;
проведення ендоскопічних досліджень (незалежно від передбачуваного
здійснення біопсії, включаючи колоноскопію).
Режими антибіотикопрофілактики бактеріального ендокардиту
Продовження додатка 2
|
Тип хірургічного втручання |
Рекомендований режим антибіотикопрофілактики |
Ризик розвитку MRSA інфекції* чи алергічної реакції** |
|
Стоматологічні процедури |
Дорослі: амоксицилін 2 г per os Діти: 50 мг/кг (не більше 2 г) Амоксицилін варто ввести перорально за 60 хв до початку проведення процедури. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг per os Діти: 15мг/кг (не більше 600 мг) Кліндаміцин варто ввести перорально за 60 хв до початку проведення процедури. |
|
Всі інші процедури та втручання |
Дорослі: амоксицилін 2 г в/в Діти: 50 мг/кг (не більше 2г) Амоксицилін варто ввести перорально за 60 хв до початку проведення процедури. |
Дорослі: кліндаміцин** 600 мг в/в Діти: 15 мг/кг (не більше 600 мг на добу) (кліндаміцин для в/в з концентрацією розчину <18мг/мл необхідно вводити протягом 20 хв). чи Дорослі: ванкоміцин*/** 1 г в/в |
4
Продовження додатка 2
|
Діти: 15 мг/кг (не більше 1 г) (ванкоміцин для в/в з концентрацією розчину <5мг/мл необхідно вводити протягом 100 хв зі швидкістю <10мг/хв). |
приєднуйся до спільноти медсестринства
щоб стати лідером. Підпишіться на наші новини.
© 2022 Усі права захищено
